Історія Олександра: “Соцпрацівник допоміг розпочати боротьбу з ВІЛ”

— Все почалося зі звичайної акції. Наша рекрутерка Людмила роздавала оральні тести на ВІЛ — рутинна справа, яка для когось стає порятунком. Згодом до неї підійшов чоловік і сказав, що хотів би поспілкуватися із соціальним працівником, — розповів соціальний працівник ГО «Альтернатива» Сергій.

На зустріч до пункту тестування Олександр (ім’я змінено) прийшов не сам, а з дружиною.

— Тест, який дала мені рекрутерка показав позитивний результат, — видихнув чоловік.

Для подружжя це стало громом серед ясного неба. Лише пів року тому Олександр переніс операцію, проходив купу обстежень, і все було чисто. Як? Звідки?

— Ми зробили повторні, асистовані тести для обох. Напруга в кімнаті була такою, що, здавалося, її можна торкнутися руками. Його результат підтвердився, у дружини він був негативним. Після тестування була довга розмова. Ми поверталися в його минуле, шар за шаром знімаючи старі спогади. Колись давно в його житті були наркотики, але це залишилося в далекому «вчора». Проте було ще щось — те, про що чоловіки рідко говорять як про ризик. Бійки. Він згадав молодість, сповнену агресії та відчаю. Багато крові, розбиті кулаки, обличчя людей, чиїх імен він навіть не знав. Тоді здавалося, що шрами на шкірі — це єдина ціна, яку він платить. Він і подумати не міг, що через чужу кров у його власне життя пробереться невидимий ворог, який вичікуватиме роками, — зазначив соціальний працівник Сергій.

Зараз Олександр став на облік у кабінеті «Довіра». Він отримав підтримку, а головне — шанс жити далі, берегти свою дружину та будувати майбутнє, де минуле більше не має влади над його здоров’ям.

Ми часто шукаємо небезпеку там, де вона очевидна, але забуваємо про «невидимі» ризики. Тестування — це не вирок. Це можливість вчасно простягнути собі руку допомоги.
Історія Олександра — не про помилки минулого. Вона про мужність прийняти правду сьогодні.