Консультує  генеральний директор Одеського обласного центру соціально значущих хвороб Світлана Єсипенко.

Метою першої допомоги після ймовірного контакту з ВІЛ є скорочення часу контакту з інфікованими біологічними рідинами (у тому числі з кров’ю) та тканинами. То що слід зробити, щоб зменшити ризик інфікування?

При пораненні голкою:

  • негайно вимити місце контакту з милом;
  • потримати поранену ділянку під проточною водою протягом кількох хвилин або поки кровотеча не припиниться;
  • якщо проточної води немає, обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук.
  • не використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод (вони можуть погіршити стан рани);
  • не стискати і не терти пошкоджене місце;
  • не відсмоктувати кров з ранки, що лишилася після уколу.

При розбризкуванні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин порядок дій є наступним:

При розбризкуванні на непошкоджену шкіру:

  • якщо немає проточної води, обробити ушкоджене місце дезінфікуючим гелем або розчином для миття рук;
  • використовувати слабкі дезінфікуючі засоби, наприклад, 2-4% розчин хлоргексидину глюконату;
  • не використовувати сильнодіючі речовини: спирт, рідини для відбілювання та йод;
  • не терти місце контакту;
  • не накладати пов’язку.

При розбризкуванні в очі:

  • одразу промити око водою або фізіологічним розчином: сісти, закинути голову та попросити когось обережно лити на око воду або фізіологічний розчин. Щоб рідина затекла під повіки, час від часу їх слід обережно відтягати;
  • не знімати контактні лінзи під час промивання – вони створюють захисний бар’єр;
  • після промивання ока контакті лінзи слід зняти та обробити звичайним способом. Після цього їх можна використовувати знову.

Не промивати очі з милом або дезінфікуючим розчином.

При розбризкуванні на слизову оболонку ротової порожнини:

  • терміново виплюнути рідину, що потрапила до рота;
  • ретельно прополоскати рот водою або фізіологічним розчином і знову виплюнути. Повторити кілька разів.Н

Не використовувати для промивання мило чи дезінфікуючий розчин.

Що далі?

Наступний крок – обстеження. По-перше, особи, яка є потенційним джерелом інфікування. По-друге, того, хто мав контакт з потенційним джерелом інфікування, щоб з’ясувати, чи був він інфікований ВІЛ, гепатитом С чи В до контакту.

Далі – проведення постконтактної профілактики, якщо вдалося звернутися до лікаря менше ніж через 72 години після контакту і якщо для цього є показання, тобто контакт загрожував інфікуванням.

Якщо з моменту контакту пройшло понад 72 години, постконтактна профілактика вже недоцільна, однак необхідні консультація лікаря, тестування та подальше спостереження.

Джерело Одеський обласний центр громадського здоров’я