Учені з Медичного коледжу Альберта Ейнштейна розробили нову концепцію функціональної терапії пацієнтів з ВІЛ-інфекцією та іншими хронічними захворюваннями вірусної природи. Ефективність концепції підтверджена на моделі вірусу імунодефіциту людини  у мишей. Результати дослідження, в якому використовували нову стратегію для посилення імунної відповіді організму, опубліковані в «Журналі клінічних досліджень» («Journal of Clinical Investigation» — «JCI»).

У цьому дослідженні вивчали білки, призначені для вибіркової стимуляції CD8+, «кілерів» імунної системи для розмноження та специфічної атаки ВІЛ-інфікованих Т-клітин. Співавтор дослідження Стівен Алмо розробив синтетичні білки, відомі як synTac (скорочення від «синапс для активації Т-клітин» — «synapse for T-cell activation»). Алмо є професором і завідувачем кафедри біохімії, професором фізіології та біофізики у відділенні розсіяного склерозу та імунології Фонду сім’ї Волловік (Wollowick Family Foundation Chair in Multiple Sclerosis and Immunology) і директором центру розробки макромолекулярної терапії (Macromolecular Therapeutics Development Facility) в Медичному коледжі Альберта Ейнштейна.

ВІЛ заражає CD4+ Т-клітини імунної системи. За останні 25 років люди, інфіковані ВІЛ, отримали можливість контролювати своє захворювання за допомогою антиретровірусної терапії (АРТ) — комбінації декількох препаратів, які перешкоджають інфікуванню вірусом нових CD4+ Т-клітин і його розмноженню в них. Співавтор дослідження Харріс Гольдштейн (Harris Goldstein) коментує: «Хоча АРТ дозволяє пригнічувати ВІЛ на невизначений термін, це лише напівзахід, а не повноцінне одужання. Тривале використання АРТ може викликати серйозні побічні ефекти. Крім того, як тільки АРТ припиняється, латентні віруси ВІЛ, які можуть роками зберігатися в CD4+ Т-клітинах, незмінно виходять з резервуарів, в яких персистують, що призводить до рецидиву інфекції. У цій статті в «JCI» зазначено, що білки synTac, значно збільшуючи кількість ВІЛ-специфічних CD8+ Т-клітин, забезпечили процес знищення інфікованих клітин».

Гольдштейн також відзначив невисоку ймовірність того, що всі наявні схеми лікування дозволяють елімінувати всі латентно інфіковані Т-клітини. Однак мета терапії з synTac — «функціональне вилікування», за якого імунна відповідь, викликана synTac, пригнічує ВІЛ до невизначеного рівня навіть після того, як пацієнти припиняють АРТ.

Дослідники спочатку протестували білки synTac проти ВІЛ на зразках крові людей, інфікованих або ВІЛ, або цитомегаловірусом (ЦМВ), поширеним типом вірусу герпесу, який може розвиватися у пацієнтів з ослабленим імунітетом і навіть призводити до летального наслідку. У крові осіб, інфікованих ВІЛ або ЦМВ, synTacs, специфічні для мобілізації імунної відповіді проти цих вірусів, запускали селективне та енергійне розмноження CD8+ Т-клітин, які проявляли найсильнішу противірусну активність щодо ВІЛ або ЦМВ.

Потім дослідники внутрішньовенно вводили synTacs, специфічні для ВІЛ або ЦМВ, інфікованим вірусами мишам з «людиноподібною» імунною системою. Таких мишей можна заразити вірусом, що вражає людей, таким як ВІЛ і ЦМВ. Білки synTac сприяли 32-разовому підвищенню вмісту людських ВІЛ-специфічних CD8+ Т-клітин і збільшували кількість людських ЦМВ-специфічних CD8+ Т-клітин у 46 разів. Як у ВІЛ-, так і у ЦМВ-інфікованих мишей велика кількість людських CD8+ Т-клітин, стимульованих synTac, ефективно пригнічувала вірусні інфекції. Такий результат дозволяє припустити, що synTacs має перспективу стати новим препаратом для функціонального лікування ВІЛ, ЦМВ та інших вірусних інфекцій.

Стівен Алмо повідомив, що ключовою перевагою технології synTac є те, наскільки легко можна запрограмувати білки synTac для лікування пацієнтів з різними захворюваннями, асоційованими з порушеннями Т-клітинної відповіді, включаючи хвороби неінфекційної природи. Наприклад, на теперішній час триває клінічне дослідження за участю пацієнтів з раком голови і шиї, в якому вивчається здатність synTac вибірково активувати протиракові Т-клітини. А оскільки synTac може активувати Т-клітини, також вивчається можливість застосування цих білків для лікування хворих на цукровий діабет І типу та інші аутоімунні захворюваннями шляхом відключення Т-лімфоцитів, які помилково виявляють активність проти здорових тканин людини.

Джерело: Компедіум