Вчені з Каліфорнійського університету проаналізували базу даних спостережень за пацієнтами, яка містила анонімну інформацію з більш ніж 300 лікарень у США, щоб встановити взаємозв’язок між ВІЛ, статтю та ризиком розвитку діабету 2 типу. Загалом вчені вивчили дані 39 485 осіб із ВІЛ та порівняли їх результати з контрольною групою (більше 19 мільйонів осіб із негативним ВІЛ-статусом).

Виявилося, що у групі ВІЛ-позитивних діабет був діагностований у 23% жінок та у 16% чоловіків. У контрольній групі ситуація була протилежна: у 14% жінок та 17% чоловіків було виявлено діабет 2 типу.

Вчені також встановили, що жінки з ВІЛ в 1,3 рази більш схильні до розвитку діабету, ніж жінки без вірусу. Рівень ожиріння був вищим у жінок із позитивним ВІЛ-статусом (58%), ніж у жінок без ВІЛ (49%). У чоловіків все навпаки: 35% та 46% відповідно. Ожиріння збільшувало ризик розвитку діабету обох групах.

Дослідники назвали кілька причин, чому у жінок із ВІЛ більш високий ризик розвитку діабету. Одна з причин — імунна відповідь на ВІЛ — у жінок сильніша вроджена імунна відповідь на початкову ВІЛ-інфекцію через вплив статевих гормонів. Ця активність корисна для контролю вірусу, але згодом може призвести до більшої резистентності до інсуліну.

Друга можлива причина — ожиріння. Жінки з ВІЛ частіше страждають на ожиріння, ніж жінки без вірусу та чоловіки. За словами вчених, нерідко чоловіки забезпеченіші більше, ніж жінки, і рідше стикаються з «нерівністю щодо здоров’я». Це впливає на якість харчування, освіти та отримання медичних послуг.

Третя причина — АРТ. На думку фахівців, інгібітори інтегрази можуть підвищувати ризик діабету у жінок більшою мірою, ніж у чоловіків.

Крім того, жінки набагато рідше, ніж чоловіки, беруть участь у дослідженнях – про цю проблему неодноразово говорили ВІЛ-активісти.

Джерело: spid.center